Надання відпустки державному службовцю у разі перевищення її загальновстановленої тривалості

Надання відпустки державному службовцю у разі перевищення її загальновстановленої тривалості

Державний службовець має право на відпустку тривалістю 62 календарних дні, з яких:
— 30 календарних днів — основна щорічна відпустка;
— 15 календарних днів — додаткова щорічна відпустка за стаж на державній службі;
— 17 календарних днів — соціальна відпустка на дітей, як матері двох дітей, з яких одна дитина — інвалід.
Чи має право такий державний службовець скористатися правом на вказані відпустки повної тривалості, якщо трудовим законодавством передбачено, що загальна тривалість відпусток не може перевищувати 59 календарних днів?

Основними нормативно-правовими документами, якими регламентується порядок надання відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) та Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

Однак ст. 4 Закону № 504 передбачено, що законодавством можуть установлюватись інші види відпусток залежно від галузевої належності. Так, тривалість відпусток державних службовців визначена Законом України «Про державну службу» від від 10.12.2015 № 889-VIII. Відповідно до ст. 57-59 цього Закону державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів. За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів. Порядок надання додаткових відпусток визначений відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 270.

Джерело: журнал ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ