Новий Кримінальний процесуальний кодекс України набрав чинності 20 листопада 2012 року, який запровадив посаду слідчого судді. У ст. 3 КПК України надано визначення терміна «слідчий суддя». Це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У судах першої інстанції слідчий суддя обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду на строк до трьох років. До слідчого судді переходить багато повноважень, які за старим КПК належали прокурорі чи слідчим. Такий судовий контроль на стадії досудового розслідування забезпечить повніший захист прав підозрюваних. У новому кодексі зникає поняття підсудний, обвинувачений може змінити статус на засудженого або виправданого. За новим КПК України передбачено різні види ухвал слідчого судді, які стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, це зокрема щодо обрання запобіжного заходу, який за новим Кримінальним процесуальним кодексом України набагато більше ніж було, це надання дозволу на обшук житла, його огляд, це оскарження дій чи бездіяльності прокурора на стадії досудового слідства та інше. Саме слідчим суддею за участю сторони захисту буде вирішуватись більшість питань. Всі слідчі дії, які пов’язані з обмеженням прав і свобод особи, мають проводитись лише за рішенням слідчого судді.
За новим КПК сторони кримінального провадження наділені максимально рівним обсягом процесуальних прав. Зокрема, сторона захисту, як і сторона обвинувачення, мають право:
- надавати суду докази, залучати свідків на рівні з прокурором;
- самостійно залучати експертів для проведення експертизи, в тому числі обов'язкової;
- отримувати з дозволу суду доступ до документів та вилучати їх;
- клопотати про проведення слідчих дій, брати участь у їх проведенні та оскаржувати відмову у їх проведенні до судді;
- здійснювати інші дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів
Згідно з новим кодексом, запобіжними заходами визначені: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. До підозрюваного, обвинуваченого може бути застосований лише один із передбачених законом запобіжних заходів. Запобіжні заходи застосовуються слідчими суддями, судом.
Домашній арешт як запобіжний захід — новела у кримінальному процесі України. Полягає він в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого. Це робиться шляхом ізоляції його в житлі. Особі забороняється залишати житло цілодобово або у певний період доби. Цей вид запобіжного заходу може бути застосований лише до особи, яка підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Контроль за дотриманням умов домашнього арешту покладається на органи внутрішніх справ. Домашній арешт встановлюється на строк не більше двох місяців, але може бути продовжений ще до шести місяців.
Новим у кримінальному процесі є застосування електронних засобів контролю, який полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Застосовуються ці засоби за ухвалою слідчого судді, суду.
Застосування електронних засобів контролю розпочнеться з дня набрання чинності затвердженого МВС України положення «Про порядок застосування електронних засобів контролю».
Що стосується такого виду запобіжного заходу, як застава, то слід зазначити, що він був передбачений і у КПК 1960 року. Проте застосування застави було незначним. Зараз же суддя, виносячи рішення про запобіжний захід тримання під вартою, зобов’язаний вказати і можливу суму застави у грошовому еквіваленті.
Так, для особи, яка підозрюється у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, розмір застави може бути від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати. Якщо особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (покарання — більше 10 років позбавлення волі) розмір застави, який повинен бути застосований щодо неї, становитиме вісімдесят – триста мінімальних розмірів заробітної плати.
Якщо застава внесена, особа звільняється з-під варти. Якщо застава не внесена, особа і надалі залишається під вартою.
Якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього обов’язки, застава звертається в дохід держави ухвалою слідчого судді, суду. В іншому разі застава може бути виплачена як компенсація потерпілому за завдані збитки (за згодою обвинуваченого), якщо на те буде відповідне рішення суду. Або ж повернутися заставодавцю уже після винесення виправдувального вироку.
Стара редакція Кодексу передбачала термін розслідування впродовж двох місяців з можливістю продовження до необмеженого терміну незалежно від тяжкості злочину. А новий КПК строки розслідування встановив такі: два місяці з можливістю продовження максимум до шести місяців по злочинам невеликої або середньої тяжкості, та до дванадцяти місяців – по тяжким або особливо тяжким злочинам.
Аналогічна ситуація і із строками тримання під вартою на стадії розслідування. Якщо раніше це було два місяці з можливістю продовження до 18 місяців незалежно від тяжкості злочину, то тепер – два місяці з можливістю продовження максимум до шести місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, до 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Також слід зазначити, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України вводить у кримінальне діловодство поняття суду присяжних. Суд, відповідно до нововведень, буде вершитись судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Така форма правосуддя застосовуватиметься щодо осіб, які вчинили тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі. На час виконання присяжних своїх обов’язків зі здійснення правосуддя на них поширюються гарантії незалежності і недоторканості професійних суддів: вони незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються тільки закону.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» народними засідателями та присяжними не можуть бути визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя, присяжного; які мають не зняту чи не погашену судимість; народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси; громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років.
11 сесія Крижопільської ради 6 скликання, яка відбулась 14.08.2012 року, затвердила список присяжних котрі мають вершити людські долі. У ньому 15 прізвищ:
1.Бершадська Л.С. (медична сестра з смт. Крижополя)
2.Вакарчук І.В. (фахівець з соц. роботи з Гарячківки)
3Гад жук А.В. (завідуюча ДНЗ з Кісниці)
4.Гуцол К.С. (фахівець з соціальн. роботи)
5.ДацюкЛ.М. (бібліотекар з Красносілки)
6.Іванчук В.О. (завідуюча ДНЗ з В.Греблі)
7.Котельник В.І. (голова агрофірми «Колос» з Городківки)
8.Луганська О.І. (тимчасово не працююча з В.Тернівки)
9.Лупол Т.В. (вчитель з смт. Крижополя)
10.МосковчукА.П. (вчитель з Шарапанівки)
11.Накорик Л.В. (пенсіонерка з Вербки )
12.Павлів І.І. (вчитель з Жабокрича)
13.Пляцок Д.П. (бібліотекар з Заболотного)
14.СамейкоВ.Є. (вчитель з Соколівки)
15.Сусла В.М. (головний агроном з Вільшанки)
Заст. керівника апарату Світлана Гурачок
_03_03.png)
