17.01.2012 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності».
Положення закону спрямовано на суттєве пом’якшення кримінальної відповідальності за вчинення окремих злочинів у сфері господарської діяльності. З цією метою внесено ряд змін до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд призначає покарання :
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) «Особливої частини» КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК;
2) відповідно до положень «Загальної частини» КК;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Передбачене в п. 1 ч. 1 ст. 65 КК застереження «за винятком випадків», передбачених ч. 2 ст. 53 КК України вказує на те, що за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі н. м. д. г.
При цьому застосування ч. 1 ст. 69 КК за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі н. м. д. г. (ст. 203-1, ст. 203-2, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 205 ч. 2 і ч. 3 ст. 206 КК та інші).
Так, наприклад, за ст. 204 ч. 2 КК суд з підстав передбачених ч. 1 ст. 69 КК призначає основне покарання у вигляді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої для цього виду покарання в санкції статті (частини статті) «Особливої частини» КК, але розмір останнього може бути знижений не більш ніж на чверть від найнижчої межі штрафу, встановленої в цій санкції. Тобто орієнтиром «мінімального порогу» застосування ч. 1 ст. 69 КК ДЛЯ ЦИХ ЗЛОЧИНІВ є найнижча межа основного покарання у вигляді штрафу, встановлена санкцією статті (частини статті), а не визначений судом розмір штрафу, який враховує майнову шкоду, завдану злочином, або отриманий внаслідок його вчинення дохід. Таких справ в Крижопільському районному суді не було.
Але зазначенні правила не поширюються на злочини передбачені ч. 1 ст. 213 КК, оскільки змінені цим законом санкції, крім основного покарання у виді штрафу вміщують ще й альтернативні види покарань. Так, наприклад, справа по обвинуваченню П. за ст. 213 ч. 1 КК України розглянута з винесенням вироку і призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Цим законом із КК виключено ряд статей, а саме ст. 202 КК нині ст.ст. 164, 166-8 КУпАП, ст. 203 КК нині ст. 164-16 КУпАП, ст. 207 КК нині ст. 162-1 КУпАП, ст. 208 КК нині ст. 162-2 КУпАП та інші, внаслідок чого кримінальні справи, порушенні за цими статтями підлягають закриттю у зв'язку із декриміналізацією злочинного діяння.
Крижопільським районним судом за 2012 рік розглянуто 1 справу про адміністративне правопорушення за ст. 164-14 ч. 1 – постановою суду справу закрито в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення законодавства про бюджетну систему України ст. 164-12 КУпАП розглянуто судом дві справи з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., 8 справ розглянуто щодо порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) притягнуто винних до штрафу в розмірі 340 гривні.
Дві справи за ст. 164-16 КУпАП (зайняття забороненими видами господарської діяльності) розглянуто судом і притягнуто винних до 1700 грн. штрафу.
Особливості звільнення від покарання певної категорії осіб за цим Законом.
Відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» особи, які відповідно до ст. 75, 104 КК були звільненні з випробуванням від відбування покарання у вигляді виправних робіт обмеження чи позбавлення волі, призначеного їм за вчинення злочинів, за які цим законом передбачається встановлення основного покарання лише у вигляді штрафу (ст. 203; ст. 203-1; ст. 203-2; ч. 1, ч .2 ст. 204; ст. 205, ч. 1 ст. 206; ст. 209-1; ч. 2, ч. 3, ст. 212 КК) продовжують виконувати покладені на них судом обов’язки. Якщо такі особи не виконують покладені на них обов'язки або систематично вчиняють правопорушення, що потягло за собою адміністративні стягнення і свідчить про їх небажання стати на шлях виправлення:
а) суд знижує покарання до штрафу згідно з правилами, встановленими п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» закону;
б) у випадку коли цій особі було попередньо призначено покарання за сукупністю злочинів, не відбута частина покарання знижується до відповідного розміру лише у випадку, якщо за такий злочин було призначено більш сурове покарання з числа покарань за злочини сукупності.
Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75, 104 ККУ країни за вчинення злочину, за яким цим законом встановлено основне покарання лише у вигляді штрафу, згідно із правилами «Прикінцевих та перехідних положень» закону, а потім застосовує положення ст. 71 КК України.
Справ щоб провести судову практику виконання Крижопільським районним судом покарання у відповідність до Закону не було.
Висновок.
Положення законопроекту спрямовано на суттєве пом’якшення кримінальної відповідальності за вчинення окремих злочинів у сфері господарської діяльності.
Однак, у більшості санкцій статтей Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» позбавлення права обіймати певні посади або займатися первинною діяльністю виступає як додаткове покарання до основного покарання у виді штрафу, а тому його строк, враховуючи положення Загальної частини КК України, не може перевищувати трьох років.
Отже, у разі сплати штрафу максимум через три роки засуджений зможе повернутися до зайняття певною діяльністю або обійняти посаду, за допомогою якої вчинив злочин. Це може негативно вплинути на рівень злочинності. Законом виключено ст. 221 КК України (незаконні дії у разі банкрутства) і декриміналізовано на склад адміністративного правопорушення у статті 166-16 закону. Однак вказаний злочин пов'язаний з приховуванням, переданням іншим особам, незаконним відчуженням майна під час провадження у справі про банкрутство для унеможливлення задоволення вимог кредиторів. У більшості випадків цим злочином заподіюється шкода на досить значні суми іншим суб’єктам господарської діяльності. Розмір шкоди обраховується сотнями тисяч гривень, тоді як розмір адміністративного стягнення ст. 166-16 КУпАП максимально становитиме 17 тисяч гривень. Очевидною є не співмірність розміру стягнення суспільній небезпечності самого правопорушення.
В.о.голови суду Зарічанський В.Г.
Вик.Гурачок
_03_03.png)
