Узагальнення судової практики розгляду Крижопільським районним судом Вінницької області питань, які вирішуються під час виконання вироків за 2014-2015 роки.

 Узагальнення судової практики розгляду Крижопільським районним   судом Вінницької області питань, які вирішуються під час виконання вироків за 2014-2015 роки.

На виконання   завдання Апеляційного  суду Вінницької області  Крижопільським  районним  судом   Вінницької області  проаналізовано  та  проведено узагальнення   судової практики   розгляду судом   питань,які   вирішуються судом  під час  виконання вироків , за  2014-2015 роки.

В узагальненні необхідно проаналізувати судову практику розгляду питань, які згідно з положеннями ч.1 стю537 КПК України вирішуються судом під час виконання, судами першої інстанції за 2014 – 2015 роки,  та  слід  звернути увагу на:

1.- практику вирішення питань про умовно-достркове звільнення від відбуття покарання(п.2 ч.1 ст.537 КПК);

2.- заміну невідбутої частини покарання більш м’яким(п.3 ч.1 ст.537 КПК);

 3   підстави, що обумовлюють задоволення клопотань, щодо відстрочки виконання вироку(п.1  ч.1 ст.537 КПК);

4. звільнення від покарання у зв’язку з хворобою(п.6 ч.1 ст.537 КПК);

5. застосування заходів медичного характеру(ч.7 ст.539);

6. інші питання які виникають під час виконання вироку.

Виконання вироку – це завершальна стадія кримінального процесу, в якій суд звертає до виконання вироки і ухвали, слідкує за приведенням їх до виконання, а також вирішує в установленому порядку питання, які виникають при виконанні судових актів. У процесуальній літературі ця стадія називається скорочено – "виконання вироку". Фактично вона охоплює як виконання вироку, так і виконання ухвал суду. Завдання виконання вироку як стадії кримінального процесу полягає, як правило, не у фактичному виконанні рішень суду. Для цієї мети створені спеціальні органи. Завданням цієї стадії є організація процесуальної діяльності, спрямованої на: а) звернення вироку до виконання; б) забезпечення у встановлених законом випадках повної або часткової реалізації вироку; в) вирішення встановлених законом питань, які виникають у ході фактичного виконання вироку; г) здійснення контролю за виконанням вироку.

 В процесі узагальнення проаналізовано відповідні статистичні дані, вивчено кримінальні провадження .

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України змінив порядок вирішення умовно дострокового  звільнення Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України (2012 р.) питання, які виникають під час та після виконан- ня вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, орга- ну або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом. Таким чином, за нової редакції кримінального процесуального законодавства засуджений має право особисто звернутися до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

У порядку виконання судових рішень Крижопільський  районний  суд  найбільше розглянув справ  щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і найбільше умовно-достроково звільнили  засуджених від відбування покарання. Так, у 2014 році судом   умовно-достроково було звільнено – 224 засудженого у 2015 році – 197 засуджених.

Вирішуючи  питання про умовно-дострокове  звільнення від відбування покарання у кожній справі  суд перевіряв, чи відбув  засуджений установлену статтями81,82 КК України частину покарання, чи  довів  засуджений своє  виправлення сумлінною поведінкою і ставленням  до праці .отже вирішувалися  такі питання  тільки  після повного і всебічного вивчиння  даних про особу  засудженого.

2.Протягом 2014 – 2015 років Крижопільським  районним судом не розглядалися питання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, в порядку передбаченому ст.537 п.3 ч.1 КПК України.

3. Відстрочка виконання вироку означає відкладення у випадках, передбачених законом, початку виконання вироку на певний строк. Розглядаючи питання про відстрочку виконання вироку, суд повинен з'ясувати:

- чи допускає закон таке рішення для даного виду покарання;

- чи є для цього підстави, передбачені законом;

чи не належить засуджений до визначеного кола осіб, щодо яких відстрочка не допускається (ч. 2 коментованої статті).

Рішення про відстрочку виконання вироку приймається тим судом, який ухвалив вирок, лише після набрання останнім чинності.  За  період 2014-2015 роки

Крижопільський  районний суд    даних  клопотань про відстрочку виконання вироку  не розглядав.

4.Щодот розгляду  питань  повязаних  із  застосуванням  звільнення від покарання  за  хворобою,(п.6 ч.1ст.537 КПК) , то  за  період 2014-2015 роки  до Крижопільського  районного  суду надійшло  лише одне подання  Крижопільського ВЦ  113 УДД ПВП України у Вінницькій  області  про  звільнення  Особи 1 ( справа №134/623/15-к)  від  подальшого відбування покарання  за  вироком  у  зв’язку  з хворобою. Ухвалою Крижопільського  районного  суду   подання адміністрації Крижопільського ВЦ 113  задоволено. При вирішенні  цього питання  судом враховано тяжкість  вчиненого  злочину, характер  захворювання, особу  засудженого та інші  обставини справи. Судом встановлено  що  засуджений  під час відбування покарання захворів  на  тяжку хворобу,яка прогресує та  перешкоджає  його подальшому відбуванню покарання .  В апеляційному  порядку  ухвала  суду  не  оскаржувала ся.

5.Застосування  заходів  медичного  характеру

 Відповідно до ст.92 КК примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Примусові заходи медичного характеру не виступають одним із видів звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від покарання та його відбування. Водночас ці заходи і не є покаранням, хоча вони мають певну схожість між собою: по-перше вони є заходами державного примусу (призначаються державними органами, від імені держави); по-друге, вони призначаються тільки судом; по-третє, підставою для застосування примусових заходів медичного характеру є вчинення суспільно небезпечного діяння; по-четверте, застосування заходів медичного характеру пов’язано з певним обмеженням прав осіб, яким вони призначені.

Так  за перід 2014-2015 роки   у  провадженні суду  перебувало  одне клопотання  про застосування  заходів медичного характеру  у кримінальному  провадженні відносно  Д .  У справі №134/1331/15-к  Ухвалою  Крижопільського районного  суду від 03.12.2015 року  було  застосовано  до Д. примусові  заходи медичного характеру у виді примусового  лікування в психіатричній лікарні зі  звичайним  режимом  нагляду.В апеляційній  скарзі  адвокат  К.  в інтересах Д.  зазначив  ,що в судовому засіданні  не було доведено ,що  суспільно небезпечне діяння скоєно Д. , та судовий розгляд  всупереч ст..325 КПК було  проведено за відсутності  потерпілої.Апеляційний суд Вінницької  області своєю ухвалою від 16.03.2016року сказував ухвалу суду  про застосування примусових заходів медичного характеру відносно Д.  В даний час  справа №134/1331/15-к призначена до нового розгляду.

Слід  зауважити , що  під час виконання вироків суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого, якщо таке погіршення становища прямо не передбачено в законі.