Крижопільський районний суд Вінницької області

18 лютого 2016, 14:59

Узагальнення причин повернення відділом ДВС без виконання постанов Крижопільського районного суду Вінницької області про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення

у 2015 році

Відповідно до плану роботи на перше півріччя 2016 року , було проведено узагальнення причин повернення відділом ДВС без виконання постанов Крижопільського районного суду Вінницької області про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення

Виконавче провадження має важливе значення: воно є визначеним законом адміністративним процесуально-правовим засобом, який забезпечує примусове виконання рішень судових і не судових органів і тим самим реалізує захист суб'єктивних прав громадян та організацій. Ним усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які добровільно не виконали свої обов'язки.

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є заключною стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Від того, наскільки своєчасно і повно виконуються постанови, значною мірою залежить ефективність зазначеного провадження, всього інституту адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення – це, так би мовити, виконавчий документ, вона є обов’язковою для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання Крижопільським районним судом . На суд в більшості випадків покладається і виконання постанови. Однак постанови про накладення окремих стягнень виконують спеціально уповноважені на те органи (наприклад, постанови про застосування адміністративного арешту або виправних робіт – органи внутрішніх справ, про застосування конфіскації – державні виконавці). Якщо щодо однієї особи винесено кілька постанов про накладення адміністративних стягнень, кожна постанова виконується окремо.

З метою підвищення оперативності виконання постанов, а також забезпечення прав особи ст. 303 КпАП закріплено строки, протягом яких постанова може бути звернута до виконання, іншими словами, передбачено строки давності виконання постанов. За загальним правилом постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Варто зазначити, що постанова вважається звернутою до виконання, коли орган (посадова особа), який її виніс, вручає або надсилає її копію відповідній особі або надсилає органу, уповноваженому безпосередньо її виконувати.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснює районний суд. Здійснюється цей контроль, перш за все, шляхом перевірки ознайомлення порушника із змістом постанови, своєчасністю вручення йому її копії, надісланням постанови органу (посадовій особі), уповноваженому безпосередньо її виконувати. У відповідних документах органу (посадової особи), який виніс постанову, робиться відмітка про повне виконання постанови або про неможливість її виконання з об’єктивних причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження являється сукупністю дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Тобто Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню та невиконанню їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, які стягувач отримує в органах, що прийняли рішення та разом із заявою про відкриття виконавчого провадження пред’являє до виконання в відповідний відділ ДВС.

Так за 2015 рік без виконання до суду повернулося від ВДВС Крижопільського району 23 справи про адміністративні правопорушення .

Основними причинами повернення без виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення у 2015 році були: - відсутність в постанові про адміністративне правопорушення ідентифікаційного податкового номера боржника; відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення; - і у результаті вжитих державним виконавцем заходів не можливо з’ясувати місце проживання боржника.

У переважній більшості випадків саме з цієї причини у 2015 році поверталися ВДВС до суду без виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні порушення у вигляді штрафу та стягнення судового збору.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

За змістом ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Так, державний виконавець направляє до суду постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказаний ідентифікаційний номер боржника, що позбавляє можливості державного виконавця ідентифікувати особу боржника, робити запити до відповідних установ, щодо реєстрації за боржником права власності на рухоме та нерухоме майно та вживати заходи примусового впливу шляхом накладення арешту на майно. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього закону.

Як показують результати узагальнення , органи ДВС вважають, що такі дані є обов'язковою інформацією, яку повинен містити виконавчий лист. Саме з цих підстав державні виконавці відмовляють у відкритті провадження.

В усіх повернутих ВДВС випадках суд долучав довідку з Міністерства доходів і зборів про неможливість та відсутність надати такі дані.

Проте, у разі відсутності інформації у матеріалах адміністративної справи, з приводу якої відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд не зможе оформити іншого виконавчого листа, оскільки не наділений повноваженням збирати інформацію після закінчення розгляду справи.

При цьому слід врахувати, що державний виконавець відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, отже державний виконавець має право самостійно звернутись до компетентних органів щодо надання інформації, яка необхідна для проведення виконавчих дій.

Таким чином, вважаю, що зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника здійснюється лише за його наявності, тобто, не є обов'язковим і не внесення цих даних не тягне за собою визнання виконавчого документа таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону.

Отже, інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника, паспортні дані місце роботи боржника, місцезнаходження майна боржника, тощо зазначаються у виконавчому документі в тому випадку якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ.

Разом з тим, суддями Крижопільського районного суду постійно і у кожному випадку вживаються всі можливі заходи щодо повного виконання постанов . По кожній справі у разі відсутності ідентифікаційного надсилаються запити до районних податкових інспекцій для отримання ідентифікаційного номеру боржника. У разі отримання довідки від Міністерства доходів та зборів про неможливість надати реєстраційний номер облікової картки фізичної особи , копії яких приєднується до постанови суду і тільки тоді направляються для виконання.