Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року, метою забезпечення судового захисту фізичних і юридичних осіб від протиправних посягань, а також правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кримінальних та адміністративних справ про хуліганство Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВИВ: дати судам такі роз'яснення:
1. Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.
При розгляді кримінальних справ зазначеної категорії суди, пред'являючи високі вимоги щодо якості дізнання і досудового слідства, не повинні перебирати на себе функцію обвинувачення чи функцію захисту, а мають спрямовувати процес таким чином, щоб усі обставини справи були розглянуті всебічно, повно й об'єктивно, а вирок ґрунтувався лише на доказах, ретельно досліджених у судовому засіданні. Зокрема, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм справедливе покарання, так і вживати всіх необхідних заходів для повного відшкодування потерпілим заподіяної матеріальної та моральної шкоди, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
2. Слід мати на увазі, що суд може визнати підсудного винним у вчиненні лише тих дій і за тими кваліфікуючими ознаками, які зазначені в постанові про притягнення як обвинуваченого або в постанові прокурора про зміну обвинувачення в суді.
Повернення справи на додаткове розслідування з метою перекваліфікації дій обвинуваченого на частину ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК), яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, інкримінування обвинуваченому нових кваліфікуючих ознак хуліганства, збільшення обсягу обвинувачення можливе лише за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника за умови, що ці недоліки досудового слідства не можуть бути виправлені шляхом зміни прокурором обвинувачення в суді.
Якщо справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 296 КК, надійшли до суду в порядку, визначеному гл. 35 Кримінально-процесуального кодексу України, прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді з перекваліфікацією дій підсудного на інші частини ст. 296 КК чи статті цього Кодексу, що передбачають відповідальність за злочини, у справах про які обов'язкове провадження досудового слідства. За наявності для цього підстав кримінальну справу потрібно повернути з дотриманням установленого законом порядку для провадження дізнання або досудового слідства.
3. При вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.
Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями , що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
5. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Хуліганством, що супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.
Усього протягом звітного періоду 2011 року до Крижопільського районного суду надійшло 249 справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 173 КУпАП. Із них розглянуто 243 справи, 6 справ повернуто для належного оформлення.
Провадження було закрите відносно 9 осіб, а саме:
- 7 справ за ст. 173 КУпАП було закрито по ст. 24-1 КУпАП в зв’язку з неповнолітнім віком правопорушників;
- 2 справи було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Кількість осіб, щодо яких щодо яких розглянуто справу – 243 особи.
Адміністративного стягнення було накладено на 234 осіб:
122 особи покарання у виді штрафу;
111 осіб покарання у виді адміністративного арешту;
1 особа покарання у виді громадських робіт.
Загальна сума накладеного штрафу склала 6324 гривень, з яких 3043 грн. сплачено добровільно.
Щодо злочинів громадського порядку та моральності, передбачених ст. ст. 293, 304 КК України.
Втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність посягає на основи суспільної моралі у сфері розвитку і виховання молодого покоління, згубно впливає на молодих людей, створює для них спотворені орієнтири, прищеплює асоціальні ідеї, аморальні погляди й навички, істотно впливає на рівень злочинності неповнолітніх. Особливо небезпечними є дії, спрямовані на втягнення осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, у злочинні групи, у вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також тих, які поєднані з незаконним обігом наркотичних засобів або зброї, із застосуванням насильства посягають на статеву свободу та статеву недоторканність особи.
У зв’язку з наведеним правильне застосування законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, своєчасний та якісний судовий розгляд справ такої категорії є важливим засобом запобігання злочинності. Суди України в основному додержують вимог зазначеного законодавства, проте при вирішенні таких справ трапляються й випадки порушення як матеріального, так і процесуального закону.
У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області у 2011 році перебувало 8 кримінальних справ про злочини проти громадського порядку та моральності відносно 9 осіб, за ст. 296 КК України 7 кримінальних справ відносно 7 осіб, за ст. 297 КК України 1 кримінальна справа відносно 2 осіб.
Досудове слідство при розслідуванні вказаних кримінальних справ зазначеної категорії проведено якісно, в повноті, з додержанням всіх вимог КПК. Органами досудового слідства дії обвинувачених осіб кваліфіковано правильно.
Районним судом справи зазначеної категорії розглядалися якісно, з дотриманням строків, передбачених вимогами КПК.
Дані кримінальні справи розглянуто з винесенням вироку.
Вироки суду по вказаних кримінальних справах в апеляційному порядку не оскаржувалися.
Справи зазначеної категорії кваліфіковано районним судом за ст. 296 КК України – Хуліганство та за ст. 297 КК України – Наруга над могилою із закінченим складом злочину. Випадків перекваліфікації злочинів та дій осіб, що вчинили злочини, не було.
У восьми розглянутих кримінальних справах з винесенням вироку за ст.ст. 296, 297 КК України відносно 7 осіб призначено покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням засуджених від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та відносно двох осіб із стягненням штрафу.
Обставини, що враховувалися при звільненні засуджених від відбування покарання з випробуванням, це :
визнання вини засудженим;
скоєння злочину вперше;
щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
позитивну характеристику за місцем проживання та роботи;
наявність на утриманні малолітніх дітей та престарілих батьків.
Проблемних питань під час судового розгляду кримінальних справ даної категорії у суддів Крижопільського району не виникало.
В. о. голови Крижопільського
районного суду В.Г. Зарічанський
вик. Папчук С.О.
_03_03.png)
