Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130КУпАП, розглянутих Крижопільським районним судом протягом першого півріччя 2014 року.

Правопорушення на транспорті мають загальні родові ознаки злочинів і проступків і класифікуються, як і в інших галузях суспільної діяльності. Вони поділяються на кримінальні злочини, адміністративні проступки, цивільно-правові делікти, дисциплінарні проступки.

Усі види правопорушень на транспорті мають деякі спільні ознаки. Об’єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері безпечної роботи транспорту або суспільна безпека. Суспільна безпека в якості об’єкта цих правопорушень означає сукупність відносин, що забезпечують охорону життя і здоров’я людей, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища, безаварійну роботу транспорту в цілому.

Наслідками таких правопорушень часто бувають аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, що спричинюють шкідливі наслідки для здоров’я і майна людей, навколишнього природного середовища або викликають загрозу для них.

Слід зазначити, що керування транспортними засобами особами у стані сп’яніння, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням.

Серед проблем, що виникають при застосуванні судом чинного законодавства під час розгляду справ аналізованої категорії, можна назвати неналежним чином оформлені працівниками ДАІ протоколи про адміністративні правопорушення. Так, досить часто ними не виконуються вимоги Інструкції з їх оформлення, зокрема, реквізити протоколу заповнюються нерозбірливим почерком, у деяких випадках незрозуміло якою мовою, у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення, не зазначаються дані про фактичне місце проживання особи на час вчинення правопорушення.

Наступною проблемою є систематична неявка деяких правопорушників до суду, які у такий спосіб намагаються уникнути адміністративної відповідальності за вчинене, що разом із неналежно оформленим протоколом про адміністративне правопорушення фактично унеможливлює виконання судом вимог ст. 280 КУпАП щодо встановлення під час розгляду справ всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність особи, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протягом першого півріччя 2014 року на розгляд Крижопільського районного суду Вінницької області надійшло 104 справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, з них розглянуто 92 справи відносно 92 осіб, 5 справ повернуто для належного оформлення, 7 - в залишку нерозглянутих справ на кінець звітного періоду. З числа розглянутих справ, судом прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у 78 справах; до 1 особи застосовано захід впливу, передбачений ст. 24-1 КпАП України; закрито провадження в 13 справах, в тому числі: за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення закрито 12 справ, в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення закрито провадження по 1 справі.   

Згідно ст. 221 КУпАП справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП  підвідомчі районним, районним в містах, міським чи міськрайонним судам.

Всі справи даної категорії розглядалися в присутності осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Також судом перевіряється відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП. Так, на розгляд суду надійшли адмінматеріали про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, в яких не було даних про вчинення нею раніше аналогічного правопорушення, хоча ця обставина має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій порушника і відповідно про міру його відповідальності. Судом було повернуто ці матеріали   органам ДАІ  для належного оформлення, в зв’язку з невиконанням вимог ст. 256 КУпАП, яка передбачає, що в протоколі про адміністративне правопорушення  крім місця, часу вчинення, суті правопорушення, нормативного акту, яким передбачено відповідальність за нього, пояснень порушника,  повинні зазначатись інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як свідчать опрацьовані у ході проведення узагальнення матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судді при їх розгляді: неухильно дотримуються вимог ст.ст. 248, 249 КУпАП, ст. 268 КУпАП, тобто всі справи розглядаються в присутності особи, яка вчинила правопорушення, а в разі її відсутності справа розглядається тільки в тому випадку, коли особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме судової повістки). Особам, які притягуються до відповідальності роз’яснюються їх права, а саме: знайомитися з матеріалами справи, додавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката тощо, з’ясовуються всі обставини передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП, в тому числі шляхом допиту свідків.

Суддями звертається особлива увага на наявність акту медичного обстеження на стан алкогольного сп’яніння, а у випадках ухилення особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння на зазначення у протоколі даного факту ухилення від проходження медичного огляду в присутності двох свідків.

Суддями при визначенні міри відповідальності правопорушника враховувалося, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – три місяці з дня його виявлення.

Так, постановою судді від 22.04.2014 року закрито провадження по справі відносно  особи, в зв’язку з тим, що останньою вчинено  правопорушення 06.10.2013 року, а  адмінматеріал надійшов до суду 02.04.2014 року, тобто після закінчення строку накладення  адміністративного стягнення. 

Аналізом встановлено, що провадження у вказаній категорії справ про адміністративні правопорушення  за відсутності події та складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП) закрито у 12 випадках.  Так,  у справі  про притягнення громадянина К. до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що К. керував скутером з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Водій продув алкотестер «Драгер». Не погодившись з протоколом  про  адмінправопорушення та результатом тесту, К. відразу ж пройшов освідування в медичній установі, висновок якого – в стані алкогольного сп’яніння не перебував. Крім цього К., відповідно до вимог ст. 266, 265-2 КУпАП відсторонений  від керування скутером не був, транспортний засіб не затримувався. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в даному випадку подія адміністративного порушення відсутня і в діях К. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Аналіз видів накладених судом адміністративних стягнень дає можливість зробити висновок, що найчастіше до порушників, які керували транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, застосовувався штраф - у 44 випадках та адміністративний арешт – у 22 випадках. Громадські роботи застосовано до 8 осіб, позбавлення права керування т/з до 4 осіб.

Не зайвим буде нагадати, що протягом цілого ряду останніх років законодавець дедалі посилює відповідальність за скоєння правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Зі свого боку, судом також посилюється боротьба з особами, які керували  транспортними засобами у стані сп’яніння. Так, із проведеного аналізу видно, що здебільшого до правопорушників застосовувалися штрафи, котрі за санкцією даної статті вирізняються значними розмірами, а також адміністративний арешт, як одне з найсуворіших адміністративних стягнень.

Виходячи з вимог ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП, судом призначалося правопорушникам адміністративне стягнення в межах, встановлених цим Кодексом.

На адмінправопорушників було накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу  на суму 147900 грн., з них добровільно сплачено 79900 грн.  Тобто,  більша половина накладеного судом  адмінстягнення у вигляді штрафу сплачується добровільно, решта постанов надсилається судом до державної виконавчої служби для примусового стягнення коштів.

Всі постанови суддів про накладення адміністративних стягнень по аналізованій категорії справ звернено до виконання вчасно.

Результати проведеного узагальнення свідчать про дотримання у Крижопільському районному суді Вінницької області вимог чинного законодавства під час розгляду адміністративних справ про деякі правопорушення на транспорті, а саме: ніхто з осіб, щодо яких надходили матеріали, не підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у суді в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та в межах компетенції суду.

Таким чином, практика застосування районним судом мір адміністративної відповідальності, передбачених ст. 130 КУпАП, протягом першого півріччя 2014 року повністю відповідає чинному законодавству, враховує конкретні обставини справ про адмінправопорушення.

Доцільною є пропозиція, щоб працівники ДАІ при складанні адміністративного протоколу вимагали у правопорушника відомості про їх ідентифікаційний код і зазначали його в протоколі, оскільки відсутність ідентифікаційного коду є  в подальшому перешкодою для Державної виконавчої служби  у виконанні постанов суду про  адміністративне стягнення  у вигляді штрафу.

Виходячи з викладеного вище, вбачається, що скорочення кількості порушень за ст. 130 КУпАП надзвичайно складно досягти, навіть враховуючи підвищення суворості адміністративної відповідальності за такі правопорушення, однак продовження боротьби і профілактики таких порушень вкрай необхідне.

Отож, здається необхідним звернути увагу водіїв району, що у тому випадку, якщо їх зупинено посадовою особою ДАІ для перевірки за підозрою на керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, відмова від проходження такого огляду неодмінно потягне за собою накладення стягнення. Тоді як огляд може допомогти довести, що рівень алкоголю в крові не перевищує допустимих значень і особа не знаходиться у нетверезому стані, а отже, не може бути піддана адміністративному стягненню.

Голова Крижопільського

районного суду                                                                        В.Г. Зарічанський

     вик. Папчук С.О.