Узагальнення практики розгляду Крижопільським районним судом справ про виключення майна з-під арешту за 2013рік.

Узагальнення

практики розгляду Крижопільським  районним судом справ

про виключення майна з-під арешту за 2013рік.

Конституційне право на судовий захист від посягань на майно фізичних та юридичних осіб відображено, зокрема, у вимогах до суду про звільнення майна з-під арешту.

            При цьому арешт майна є мірою, що забезпечує інтереси громадян, організацій та держави у випадках, передбачених законом. Власне арешт майна полягає: 1) у проведенні його опису, 2) оголошенні заборони розпоряджатися ним, 3) обмеженні права користування майном, 4) вилученні у боржника та передаванні на зберігання іншим особам. Види, обсяг і термін обмеження встановлюють безпосередньо державні виконавці при виконанні судового рішення в кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідність використання та інших обставин ( ст.55 Закону Украйни «Про виконавче провадження»).

         Так, опис майна і заборона ним розпоряджатися можуть бути здійснені в певних передбачених законом випадках для забезпечення майнових прав громадян, погашення ними боргів, що виникли на підставі зобов’язань або заподіяння шкоди, адміністративних правопорушень, виконання вироку про конфіскацію майна. До опису майна нерідко включають цінності, що на праві власності належать не боржникові, а іншим особам, а саме у випадках, коли боржник перебуває у шлюбі, живе у сім’ї або веде селянське (фермерське) господарство, де майно перебуває у спільному користуванні подружжя, членів сім’ї чи господарства.

            Арешт майна здійснюється переважним чином державними виконавцями, а у випадках порушення кримінальної справи щодо осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів, якими було заподіяно матеріальну шкоду або за вчинення яких передбачено санкцію, пов’язану з конфіскацією майна, - працівниками слідчих органів на підставі ухвали слідчого судді.

            Для справ за позовами про звільнення майна з-під арешту характерно те, що сторони в матеріальному плані перебувають у стані спору про право.

            Спору про право в матеріально-правових відносинах притаманна наявність двох елементів: обставин, які створили спірну ситуацію та неможливості для відповідної особи здійснити своє суб’єктивне право. Якщо йдеться про вирішення спорів про право, то за принципом розподілу влади це є прерогативою судової влади.

Позивачами за таким позовом можуть бути особи,які вважають ,що описане майно належить їм,а не  боржникові,можуть звернутися до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про виключення цього майна  з опису(ст..385 ЦПК України). Потреба у поданні таких позовів виникає тому,що накладення арешту на майно  та включення його до опису супроводжується  встановленням обмежень у його правовому режимі. З позовом про виключення  майна з опису мають право звертатися особи,дії яких не спричинили накладення арешту на  майно,але, на думку яких, до опису включено належне їм майно. Ними можуть бути члени  сім’ї боржника,обвинуваченого,інші особи.

У 2013  році в  провадженні Крижопільського районного   суду перебувала 1 цивільна  справа  про виключення майна з-під арешту.  №134/965/13-ц за позовом Особи 1 до  відділу державної виконавчої  служби       Крижопільського РУЮ  про виключення з акту опису майна  та звільнення з – під арешту. Рішенням суду   в задоволенні позовних вимог позивачу  відмовлено, оскільки суд  не знайшов  підстав для виключення з опису та звільнення майна  з-під арешту за мотивами,викладеними позивачем.  Апеляційним судом Вінницької області  рішення  Крижопільського суду  по  даній справі залишено без змін.

         Узагальнення  практики розгляду Крижопільським районним  судом  цивільних справ  про виключення майна  з-під арешту  за 2013 рік   дає підстави  для висновку, що судом в основному правильно  застосовувалося чинне законодавство,завжди  всебічно і повно перевірялися обґрунтованість позовних вимог.